7 квітня 2026 року Верховна Рада України зробила черговий крок у напрямку європейської інтеграції, ухваливши у другому читанні та в цілому законопроєкт № 12221. Йдеться про Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу».
Цей документ став не просто технічним оновленням законодавства, він закладає фундамент для глибшої інтеграції української економіки у внутрішній ринок Європейського Союзу. Його головна мета — привести національну систему технічного регулювання у відповідність до європейських стандартів та практик.
Одним із ключових нововведень зазначеного закону стало впровадження механізмів взаємного визнання результатів акредитації між Україною та державами-членами Європейського Союзу. Це означає, що результати оцінки відповідності, проведені в Україні, можуть бути визнані в Європейському Союзі без необхідності повторних процедур. Паралельно вдосконалюються самі процедури оцінки відповідності продукції — вони стають наближеними до європейських.
У практичному вимірі реалізація положень Закону відкриває шлях до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності (ACAA), більш відомої як «промисловий безвіз». Саме цей інструмент може допомогти українському бізнесу, адже дозволить значно спростити доступ вітчизняної промислової продукції до ринку Європейського Союзу.
Водночас Закон не лише розширює можливості, але й суттєво підвищує стандарти відповідальності. Посилюється контроль за достовірністю інформації про продукцію, а також змінюються підходи до взаємодії з європейськими інституціями у сфері акредитації та технічного регулювання. Фактично, бізнес переходить у нову регуляторну реальність, де вимоги є більш жорсткими, але водночас більш передбачуваними та уніфікованими з європейськими.
У результаті впровадження цих змін українські виробники отримують можливість виходити на ринок Європейського Союзу значно швидше та з меншими витратами, оскільки зникає необхідність проходження повторної сертифікації в країнах Європейського Союзу. Це також сприятиме зниженню адміністративного навантаження та підвищенню конкурентоспроможності продукції, адже адаптація до європейських технічних регламентів автоматично означає підвищення її якості та довіри з боку іноземних партнерів.
Попри очевидні переваги, нове регулювання несе і низку ризиків, які українським підприємствам варто враховувати вже зараз.
1. Гармонізація з правом Європейського Союзу означає не лише доступ до ринку, але й обов’язок повної відповідності європейським стандартам. Для більшості підприємств це вимагатиме інвестицій у модернізацію виробництва, зміну технологічних процесів та впровадження систем контролю якості.
2. Підвищення відповідальності за достовірність інформації про продукцію створює додаткові юридичні ризики. Помилки у маркуванні, технічній документації або деклараціях відповідності можуть призвести не лише до штрафів, а й до обмеження доступу продукції на ринок Європейського Союзу.
3. Взаємне визнання результатів оцінки відповідності не запрацює автоматично. До фактичного укладення ACAA українські компанії можуть стикатися з необхідністю проходження додаткових процедур у Європейському Союзі, що створює перехідний період правової невизначеності.
4. Можемо прогнозувати, що платникам податків доведеться адаптуватися до нових процедур взаємодії з органами акредитації, які ставатимуть більш формалізованими та вимогливими. Це збільшить навантаження на комплаєнс-функції компаній та вимагатиме залучення спеціалізованих консультантів.
З огляду на зазначене, у нових умовах ми рекомендуємо не обмежуватися формальним виконанням вимог, а стратегічно підходити до адаптації:
1. Насамперед варто провести аудит продукції та виробничих процесів на відповідність європейським технічним регламентам, щоб завчасно виявити потенційні розбіжності.
2. Не менш важливим є перегляд внутрішніх процедур контролю якості та підготовки технічної документації, адже саме ці аспекти стають критичними з точки зору відповідальності.
3. Також радимо українським підприємствам вже зараз інвестувати у побудову ефективної системи комплаєнсу та навчання персоналу, зокрема у сфері технічного регулювання та взаємодії з органами акредитації.
4. Паралельно доцільно відстежувати процес укладення ACAA та бути готовими скористатися новими можливостями.
Також варто підсумувати, що в наведених обставинах виграють лише ті компанії, які завчасно адаптуються до нових правил діяльності.
Автор: Дмитро Довжик, адвокат і партнер ArtesLex
09.05.2026
Comments are closed for this post.