Вважаємо за необхідне довести до загального відома, що, як засвідчують нещодавні проекти, органи досудового розслідування знову повернулись до практики масової реєстрації кримінальних проваджень за фактами ухилення від сплати податків на підставі неузгоджених податкових повідомлень-рішень. З огляду на зазначене, хотілося б прояснити деякі правові аспекти та внести коротке роз’яснення щодо неправомірності такої практики.
Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, слід зазначити, що відповідно до статті 212 Кримінального кодексу України, відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, вчинене платником податків, настає у випадку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження коштів до бюджетів чи державних цільових фондів. Тому реєстрація кримінального провадження відносно конкретного платника податків, або за фактом ухилення від сплати податків, стає можливою лише за умови наявності встановленого факту несплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань.
Наказ Державної податкової служби України від 18 липня 2016 року №633, а також Лист Державної податкової служби України від 20 липня 2016 року №4/99-99-14-03-03-13 підтверджують правильність наведеного тлумачення даної норми законодавства та прямо зобов’язують органи досудового слідства реєструвати кримінальні провадження за фактами ухилення від сплати податків виключно на підставі узгоджених, тобто таких, що пройшли всі стадії адміністративного і судового оскарження, податкових повідомлень рішень.
Разом з тим, пунктом 56.18 статті 56, а також пунктом 56.22 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у платника податків виникає зобов’язання сплатити певну суму податку до бюджету лише тоді, коли така сума податку є узгодженою або самостійно платником податку, або за процедурою апеляційного узгодження. Якщо ж платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному (досудовому) або в судовому порядку, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.
Для повноти викладення слід зауважити, що зазначений підхід підтверджується також правовою позицією Верховного суду України, який неодноразово висловлювався на користь того, що норми податкового законодавства унеможливлюють реєстрацію кримінального провадження до закінчення судового оскарження результатів відповідної податкової перевірки, оскільки злочин передбачений статтею 212 Кримінального кодексу України є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджету коштів, що мали бути сплачені в строки і в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Таким чином, доки податкові зобов’язання не є узгодженими, у платника податків відсутній обов’язок їх сплачувати. Водночас, до моменту узгодження оскаржуваних податкових зобов’язань та закінчення строків їх сплати орган досудового розслідування не вправі звинувачувати особу у фактичному ненадходженні податків до бюджету та реєструвати кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків.
З огляду на наведений аналіз, можна зробити кілька практичних висновків і рекомендацій. Для українських підприємств та міжнародних бізнес-структур, що представлені в Україні, важливо враховувати ризики реєстрації кримінальних проваджень, ініційованих на підставі неузгоджених податкових повідомлень-рішень, навіть за відсутності остаточного рішення в процесі адміністративного оскарження податкових донарахувань чи судового рішення у податковому спорі. Це потребує системного підходу до податкового комплаєнсу, ретельного документування операцій і превентивного юридичного супроводу з боку місцевих радників та адвокатів. Для міжнародних бізнес-структур, що представлені в Україні, а також для українських компаній, ситуація демонструє необхідність будувати податкову стратегію з урахуванням принципів правової визначеності та пропорційності, притаманних європейській правовій практиці. Водночас, наведені тенденції свідчать про потребу більшої правової обізнаності щодо різниці між адміністративними і кримінальними податковими процедурами, а також про важливість належного консультування та надання вчасної правничої допомоги у випадках податкових перевірок, спорів та при реєстрації кримінальних проваджень. В цілому ж описана практика підкреслює актуальність прозорої комунікації між платниками податків і контролюючими органами, а також необхідність подальшої гармонізації українських нормативно-процесуальних стандартів із європейськими принципами захисту бізнесу та прав платників податків.
Сподіваємось, що наведена інформація буде корисною для Вас. При цьому звертаємо увагу, що дана інформація має первинний характер і не розкриває всіх можливих аспектів та ризиків, що можуть бути проаналізовані та викладені в окремій розширеній консультації. Просимо також без вагань звертатись, якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, чи необхідною буде додаткова інформація або допомога з нашого боку.
Автор: Дмитро Довжик, адвокат і партнер ArtesLex
27.01.2025
Comments are closed for this post.