Активний курс на європейську інтеграцію передбачає гармонізацію українського податкового законодавства з нормами права Європейського Союзу. Одним із ключових елементів цієї політики є імплементація Директиви Європейського Союзу про боротьбу з ухиленням від сплати податків (Anti-Tax Avoidance Directive – ATAD). Впровадження ATAD є невід’ємною частиною зобов’язань України в рамках євроінтеграції в частині створення прозорого та передбачуваного податкового середовища, що відповідатиме європейській практиці. Отже, що таке ATAD, та в чому полягають її основні правила.

Директива ATAD (Директива (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року) була прийнята Радою Європейського Союзу з метою протидії агресивному податковому плануванню та забезпечення справедливого оподаткування прибутку підприємств у межах внутрішнього ринку Європейського Союзу. Основна мета та юридична природа Директиви полягає у забезпеченні справедливого та гармонізованого корпоративного оподаткування в межах Європейського Союзу, запобіганні штучному зменшенню податкових зобов’язань і зміцненні принципу оподаткування прибутку там, де він фактично створюється. ATAD є частиною ширшої ініціативи Європейського Союзу щодо впровадження стандартів плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), розробленого Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Доповненням до ATAD стала Директива (ЄС) 2017/952 (ATAD II), що розширила дію правил щодо гібридних невідповідностей, включивши до них операції з третіми країнами поза межами Європейського Союзу.

ATAD встановлює мінімальні стандарти, яких держави-члени зобов’язані дотримуватися при запровадженні національних правил протидії ухиленню від сплати податків. Зокрема, Директива містить базові правила, що мають бути імплементовані у національне законодавство всіх держав-членів Європейського Союзу:

1. Обмеження відрахування відсоткових витрат (Interest Limitation Rule), що визначеним чином обмежує право компаній відносити на витрати певні встановлені відсотки за кредитами (для запобігання зменшенню оподатковуваного прибутку через надмірні боргові фінансування);
2. Оподаткування при виході (Exit Taxation Rule), що передбачає оподаткування нереалізованого приросту капіталу у разі переміщення активів чи податкової резидентності за межі країни (для запобігання виведенню активів із-під юрисдикції держави без належного оподаткування);
3. Контрольовані іноземні компанії (CFC Rules), передбачають включення до оподатковуваного доходу прибутків контрольованих іноземних компаній, зареєстрованих у юрисдикціях з низьким рівнем оподаткування (для запобігання виведенню прибутків до юрисдикцій із низьким оподаткуванням);
4. Запобігання гібридним невідповідностям (Hybrid Mismatch Rules), спрямоване на усунення податкових переваг, що виникають через різну кваліфікацію фінансових інструментів або суб’єктів у різних країнах (для усунення подвійного ненарахування податків через різницю в класифікації юридичних осіб чи інструментів у різних країнах);
5. Загальне правило протидії ухиленню (General Anti-Abuse Rule – GAAR), що дозволяє податковим органам не визнавати операції, які мають основною метою отримання податкової вигоди всупереч змісту законодавства (дозволяють податковим органам ігнорувати штучні операції, що мають на меті виключно податкову вигоду).

Імплементація положень ATAD у національне законодавство України є невід’ємним кроком у процесі адаптації податкової системи України до норм Європейського Союзу. В цілому така імплементація сприятиме посиленню контролю за транснаціональними корпоративними структурами, що використовують іноземні юрисдикції для мінімізації податків, запровадженню європейських підходів до визначення економічної сутності господарських операцій, що унеможливить використання штучних податкових схем, а також підвищенню прозорості фінансової звітності та довіри міжнародних інвесторів.

Стосовно потенційних наслідків для платників податків можемо спрогнозувати, що впровадження ATAD в Україні призведе до ускладнення податкового планування у сфері трансфертного ціноутворення, ускладнення ведення податкової звітності й ведення документообігу в сфері трансфертного ціноутворення, підвищення кількості документообігу та вимог до документального підтвердження господарських операцій і їх ділової мети, зростання загальних витрат, пов’язаних із додатковими вимогами до звітності платників податків, підвищення ризику податкових перевірок щодо операцій з пов’язаними особами, а також з компаніями з низькоподаткових юрисдикцій.

Для великих підприємств, особливо для компаній із міжнародними структурами та транскордонними операціями, імплементація положень ATAD призведе до необхідності перегляду бізнес-моделей, внутрішніх корпоративних фінансових схем, внутрішньогрупових угод і механізмів фінансування з метою дотримання нових вимог.

Разом з тим, імплементація ATAD має довгострокову перевагу, оскільки наближає Україну до стандартів Європейського Союзу, підвищує інвестиційну привабливість країни та формує відносно стабільне та прогнозоване податкове середовище.

Сподіваємось, що наведена інформація буде корисною для Вас. При цьому звертаємо увагу, що дана інформація має первинний характер і не розкриває всіх можливих аспектів та ризиків, що можуть бути проаналізовані та викладені в окремій розширеній консультації. Просимо також без вагань звертатись, якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, чи необхідною буде додаткова інформація або допомога з нашого боку.

Автор: Дмитро Довжик, адвокат і партнер ArtesLex

12.11.2025