В Європейському Союзі та країнах Організації економічного співробітництва та розвитку давно діє механізм автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Запровадження цих правил, відомих як DAC7, тривалий час розглядалося як один із ключових етапів податкової реформи в Україні.
За своєю юридичною суттю DAC7 є поправкою до Директиви про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування (Directive 2011/16/EU), яка встановлює обов’язки цифрових платформ щодо збору та подання інформації, а також визначає порядок автоматичного обміну цією інформацією між податковими органами різних країн. Основним нормативним актом, що закріплює правила DAC7, є Директива Європейського Союзу 2021/514 (Council Directive (EU) 2021/514). Фактично DAC7 покладає на операторів цифрових платформ обов’язок збирати, перевіряти та щорічно передавати податковим органам дані про продавців, їхні доходи та ідентифікаційні відомості. Отримана інформація автоматично передається між податковими органами держав-членів Європейського Союзу. При цьому DAC7 не запроваджує нових податків і не змінює податкові ставки, її мета — забезпечення прозорості, належної звітності та ефективного обміну інформацією.
У квітні 2025 року уряд України презентував законопроєкт № 13232, який мав на меті інтегрувати країну до глобальної системи автоматичного обміну інформацією. Цей документ передбачав запровадження обов’язків для операторів цифрових платформ щодо звітування про доходи користувачів, а також створення інфраструктури обміну даними між податковими органами України та податковими органами інших держав. Ми уважно стежили за розвитком цієї ініціативи, оскільки її реалізація могла істотно змінити правила оподаткування для більшості платників податків. Втім, подальші події виявилися несподіваними: 17 липня 2025 року законопроєкт було відкликано. Це фактично повернуло регуляторне поле до стану невизначеності, у якому країна ще не має законодавчо затвердженого механізму імплементації DAC7. Хоча офіційних пояснень відкликання оприлюднено не було, ми вважаємо, що це пов’язано з потребою доопрацювання технічних процедур, узгодження українських норм із підходами Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку, а також з об’єктивними складнощами адаптації до нових вимог.
Однак сам факт відкликання законопроєкту не означає відмову держави від курсу на міжнародну податкову прозорість. Навпаки, ми переконані, що правила, аналогічні DAC7, неминуче з’являться у найближчій перспективі, адже інтеграція з Європейським Союзом передбачає поступове розширення автоматичного обміну інформацією. Тому сама необхідність упровадження відповідних процедур не зникла.
У такій ситуації платники податків знову опиняються у зоні невизначеності. Оператори платформ, які працюють на українському ринку, вже сьогодні мають розуміти: довгостроковий розвиток цифрової економіки невіддільний від впровадження стандартів прозорості, що вимагають точного збору, зберігання та передачі інформації про доходи користувачів. Ті, хто завчасно адаптує свої системи до міжнародних вимог — зокрема до процедур верифікації, належної перевірки контрагентів, захисту даних та внутрішнього обліку — будуть у кращій позиції, коли нові норми набудуть чинності.
Для повноти розуміння слід уточнити, що під цифровою платформою слід розуміти професійного оператора, який надає онлайн-інструмент чи сервіс, через який користувачі (продавці, надавачі послуг, орендодавці) можуть отримувати дохід. Тобто платформа є посередником між користувачами та ринком і має технічні та організаційні можливості збирати дані про доходи та ідентифікаційні відомості користувачів. В юридичному розумінні DAC7 визначає платформу як будь-яку організацію чи компанію (юридичну особу), яка: дозволяє користувачам здійснювати продаж товарів чи надання послуг через цифровий інтерфейс; контролює, адмініструє або в іншій формі надає доступ до ринку цих користувачів; отримує плату або комісію за надання цієї послуги (часто, але не обов’язково). Натомість не є платформами: державні органи (DAC7 не регулює роботу податкових органів як «платформ»); звичайні фізичні особи або окремі продавці, вони є користувачами платформи, а не самою платформою; компанії, що не виконують функції посередника, а продають товар або послугу без створення ринку для інших користувачів.
Тому для продавців, постачальників послуг і орендодавців цифрових платформ перспектива впровадження DAC7 означає потребу у більш ретельному документуванні доходів, перегляді облікової політики та оцінці податкових наслідків своєї діяльності. Самозайнятим особам і малому бізнесу доведеться звикнути до більшої прозорості та необхідності подавати дані, які раніше могли залишатися поза увагою податкових органів. Зазвичай такі зміни є обтяжливими, однак у деяких випадках можливе застосування пільгових ставок, а перехід до системного обліку подекуди може навіть спростити роботу платникам податків.
На нашу думку, відкликання законопроєкту № 13232 стало радше тимчасовим технічним кроком, аніж політичним рішенням. Законотворці лишаються на шляху до запровадження міжнародних стандартів прозорості, проте шукають більш збалансоване рішення. Саме тому платформам, підприємцям та іншим платникам податків ми радимо вже сьогодні готуватися до нових вимог, проводити внутрішні аудити доходів, впорядковувати облік, переглядати договори із контрагентами, аналізувати моделі ведення діяльності та готуватися до майбутнього обміну інформацією.
Крім того, потенційні наслідки для платників податків можуть включати необхідність для платформ впроваджувати нові системи звітності, верифікації користувачів та передачі даних, що потребує істотних технічних і організаційних змін. Для продавців, підприємців і малого бізнесу це означатиме підвищення податкової прозорості, обов’язок ретельного обліку доходів та можливий перегляд бізнес-моделі та облікової політики, особливо якщо раніше такі доходи не декларувалися, що неодмінно призведе до додаткового податкового навантаження.
Отже, незважаючи на тимчасове гальмування, напрям розвитку української податкової системи залишається однозначним. Впровадження правил, подібних до DAC7, буде лише питанням часу. Тому саме зараз платники податків отримали можливість діяти на випередження і закласти основу для ефективної, прозорої та передбачуваної роботи у цифровій економіці, яка інтегрується до єдиного європейського простору.
Автор: Дмитро Довжик, адвокат і партнер ArtesLex
28.11.2025
Comments are closed for this post.